Станіслав Грязін – відомий російський гонщик, а нині тренер власного сина Василя – в числі перших підтвердив свій намір приїхати на «Александров Ралі Карпати».
Шляхи перегонів Станіслава Грязіна та Андрія Александрова часто перехрещувалися, але, на жаль, відбувалося це виключно в Прибалтиці чи Росії. На ралійних трасах України обидва найсильніших ралістів свого часу так і не зустрілися… І ось зараз, через десятиріччя, що розділяє ті події, на старт перегонів, присвячених пам’яті Андрія Александрова, вийде Грязін-молодший, Василь. Історія, як відомо, розвивається за спіраллю – саме з цього відомого тезису прес-служба «Александров Ралі Карпати» і почала інтерв’ю з чемпіоном Росії з ралі, майстром спорту міжнародного класу Станіславом Грязіним.
Станіслав Грязін: З Андрієм Александровим ми були в дуже добрих, дружніх стосунках, часто зустрічалися, на разі й на перегонах. Якщо чесно, зараз і не згадаю, які саме ралі ми проїхали разом – можливо, це були ралі «Курземе» та «Гуково». Треба дивитися в протоколи. А ось що мені добре запам’яталось - так це тренувальні заїзди в Криму, організацією яких тоді займався Владимир Тесленко. Тоді шлях на Ай-Петрі частково відгороджували на декілька днів, і ми там «погоняли» на славу…
Андрій був відмінним товаришем, чудовим хлопцем. Дуже шкода, що так склалася доля… Втім я радий, що гонка на його честь стала в Україні традиційною і проходить на високому рівні. Можу сказати, що на наше рішення стартувати в Чернівцях вплинуло багато факторів – але одним з них було, безумовно, те, що гонка присвячена пам’яті Андрія.
«Александров Ралі Карпати»: Що на цей час Вам відомо про дороги, які увійдуть в маршрут ралі?
Станіслав Грязін: Чесно кажучи, небагато. Все, що я знаю про гонку, відомо від мого давнього друга Валерія Горбаня. Почуте від нього зацікавило мене настільки, що я, ще не поклавши слухавки, прийняв рішення приїхати. Поясню, чому. Справа в тому, що до цього часу кар’єра мого сина Василя здебільшого проходила на прибалтійських трасах, які мають досить специфічне покриття. Скажімо так, зі світових гонок Прибалтику нагадує, мабуть, тільки Фінляндія. А в Україні, наскільки я зрозумів, на нас чекає дещо інший гравій – більш грубий, кам’янистий. Враховуючи, що ми нещодавно пересіли на нову техніку класу Super 2000, досвід їзди новою, незнайомою дорогою з незвичним покриттям для нас важко переоцінити. Тому ми з радістю прийняли запрошення взяти участь в «Александров Ралі Карпати».
«Александров Ралі Карпати»: Чи плануєте Ви проведення тестів перед стартом гонки?
Станіслав Грязін: Безумовно. На цей час, ми поки що не можемо стверджувати достовірно, будуть це зачинені, приватні тести чи загальне тренування з іншими спортсменами – але те, що тестовий день буде, я практично впевнений.
«Александров Ралі Карпати»: Цілком можливо, що українські спортсмени, які тільки починають свій шлях у спорті, скористаються можливістю звернутися до Вас за порадою чи записатися до Вас в учні. Як ви до цього ставитеся?
Станіслав Грязін: Це зовсім різні речі. Насправді, я не вважаю себе тренером. Так, свого часу я досить швидко їздив і маю уяву про те, як це робити. Але для того, щоб називатися тренером, потрібно, мабуть, володіти будь якою своєю методою, системою. Я навіть для свого сина, скоріше, менеджер і наставник, ніж тренер в звичному розумінні цього слова. Та і часу на інших учнів в мене, правду кажучи, немає.
Проте я завжди радий відповісти на будь-які запитання, допомогти порадою, проїхати праворуч від молодого гонщика і підказати йому, на що потрібно звернути особливу увагу. Я можу підказати людині, де він, так би мовити, «провисає». А от виправляти це повинен вже справжній тренер.